Відділення хірургії та клінічної трансфузіології

Завідувач відділення – доктор медичних наук, старший науковий співробітник Євстахевич Ігор Йосифович. У відділенні працюють висококваліфіковані фахівці: д.мед.н., с.н.с. Р.П. Дзісь, п.н.с., к.мед.н. Ю.Л. Євстахевич, п.н.с., к.мед.н. О.В. Стасишин, к.мед.н. О.М. Тушницький, к.б.н., с.н.с. В.В. Красівська, н.с. В.Є. Чабан, м.н.с М.М. Семерак, старші лаборанти Л.М. Запотоцька та Л.П. Яремко.

Вивчається роль селезінки в патогенезі первинних та вторинних автоімунних гемоцитопеній та з'ясовуються механізми лікувальної дії спленектомії з наступним аналізом віддалених клініко- гематологічних та імунологічних наслідків. Здійснюються пошуки шляхів підвищення ефективності операційного лікування різних хвороб крові кровотворної та лімфоїдної систем (імунної тромбоцитопенічної пурпури, автоімунної гемолітичної анемії, спадкового сфероцитозу, лімфоїдних та мієлоїдних неоплазій тощо). Виконуються органозберігальні операції у хворих на доброякісну патологію селезінки (непаразитарна киста селезінки, гематома селезінки, ятрогенне та травматичне пошкодження селезінки, застійна спленомегалія, абсцес селезінки тощо). Вивчаються ускладнення аспленічного стану хворого після спленектомії з приводу як гематологічних захворювань, так і травми селезінки, розробляються та впроваджуються нові методи їх профілактики. Проводиться клінічне вивчення впливу окремих компонентів крові, нових трансфузійно-інфузійних препаратів, зокрема, створених в інституті: еритроцитів, кріоконсервованих при помірно низьких температурах, препаратів лактопротеїну, реосорбілакту і сорбілакту, ксилату, глюксилу. Розробляються методики інфузійно-трансфузійного забезпечення при операційних втручаннях, а також інфузійно- трансфузійної терапії шоку та гострої крововтрати.

Розробляються та впроваджуються методи корекції імунних розладів у хворих на гемофілію та хворобу Віллебранда, насамперед, за наявності нейтралізуючого інгібітору до дефіцитного фактора та вовчакового антикоагулянту. Вивчаються механізми появи і частоти інгібітору до дефіцитного фактора зсідання крові у хворих на гемофілію, його коагулогічна та імунологічна характеристики. Досліджується роль вовчакового антикоагулянта у патогенезі інгібіторних форм гемофілії, його частота, опрацьовуються методики його диференційної діагностики з інгібітором до дефіцитного фактора. Вивчається роль генетичних та зовнішніх факторів появи інгібітору у хворих на гемофілію, пов'язаних із лікуванням (замісна терапія, вакцинація, хірургічні втручання тощо), а також їх патогенетичне значення у розвитку резистентності до замісної терапії. Вивчається ефективність окремих режимів (схем) лікування, спрямованих на нейтралізацію інгібітору у хворих на гемофілiю. Розробляються та впроваджуються алгоритми лікування геморагічних проявів у хворих на гемофілію з інгібітором залежно від локалізації і тяжкості геморагічного ускладнення, початкового титру інгібітора та типу реакції імунної системи пацієнта.

У відділенні налагоджено та впроваджено сучасні методи діагностики спадкових та набутих коагулопатій: визначається рівень факторів зсідання крові ІІ, V, VII, VIII, IX, X, XI, XII, XIII, титр інгібіторних антитіл до цих факторів. Встановлюється тип та підтипи хвороби Віллебранда. Проводиться діагностика та лікування спадкових і набутих тромбофілій (визначається АТ ІІІ, протеїни С і S, резистентність до активованого протеїну С), антифосфоліпідного синдрому, зокрема, вовчакового антикоагулянту.

тел. (032) 238-32-54, 238-32-41