Відділення екстракорпоральної гематології

Завідувач відділення – доктор медичних наук, професор Новак Василь Леонідович. У відділенні працюють к.мед.н., с.н.с. М.Г. Курган, м.н.с. Р.Я. Назар, м.н.с. С.Ю. Прокопчук.

 Відділення спеціалізується у застосуванні еферентних методів для лікування різноманітних захворювань, включаючи хвороби крові та кровотворної і лімфоїдної системи. Як клінічний підрозділ інституту воно засноване у вересні 1962 року під назвою “Відділення гострої ниркової недостатності”. Його очолив й організував к.мед.н, с.н.с В.Л.Турчин.

 Науковими співробітниками у відділенні працювали д.мед.н. В.А. Монастирський та к.мед.н., с.н.с. Г.П. Вовк. Відділення, одним з перших в Україні, було оснащене гемодіалізним апаратом “штучна нирка” та необхідним лабораторним устаткуванням. Стратегічне завдання відділення полягало в наданні невідкладної медичної допомоги пацієнтам, хворим на гостру ниркову недостатність, із курованих інститутом областей західного регіону України. Поліетіологія гострих уражень нирок не відповідала специфіці напрямків роботи інституту і вимагала конкретизації завдань відділення. Тому в 1966 році його перейменовано на “Відділення трансфузійних ускладнень і гемодіалізу”, відповідно було скореговане науково-виробниче завдання.

 З 1973 року у відділенні працювали к.мед.н. Ж.Д. Авербух, к.мед.н. І.О. Кущ, к.мед.н. Б.Р. Коцай, к.мед.н., с.н.с. Й.Л. Мусій, к.мед.н., с.н.с. О.М. Оборін, к.мед.н. В.В. Чаплик, к.б.н. Г.І. Звір, які брали участь у виконанні планових наукових робіт.

 У вісімдесятих роках минулого століття в Україні започатковуються операції гемаферезу з терапевтичною метою. З 1985 року відділення зазнало значної реорганізації. При ньому було організовано Регіональний центр гравітаційної хірургії крові, який став практичним підрозділом відділення. Центр надавав організаційно-методичну допомогу відділенням гемаферезу в Україні. Перша в СРСР операція лікувального плазмаферезу на вітчизняному апараті ПФ-05 була проведена у відділенні 8 грудня 1985 р. к.мед.н., с.н.с. В.Л. Новаком та к.мед.н., с.н.с. М.Г. Курганом хворому на стадії парапротеїнемічної прекоми.

 У 1987 році відділення очолив с.н.с., к.мед.н. В.Л. Новак, яке отримало назву “Відділення екстракорпорального очищення крові”. З виробничих міркувань, частина працівників відділення разом з апаратурою для гемодіалізу була перебазована у міську клінічну лікарню невідкладної медичної допомоги. До 1986 р. цей підрозділ у лікарні очолював к.мед.н, с.н.с. В.Л. Турчин.

 За короткий час працівники відділення опанували та впровадили у практику операції лікувального плазмацитоферезу, фотоферезу, гемо- і плазмасорбції, ультрафіолетового опромінення крові, обробки крові гелій-неоновим лазером, проводили дослідження з розробки вітчизняних апаратів плазмаферезу – РК-01, ПФ-0,5, ФК-5000, ФК-3,5, низки центрифуг і налагодження їх виробництва Львівським заводом “Біофізприлад”, НВО «Дніпро МТО». 1990 року у відділенні працює п.н.с., к.мед.н. М.Г.Курган. Професором В.Л. Новаком і с.н.с., к.мед.н. М.Г.Курганом у відділенні з 1991 р., вперше в країнах СНД, впроваджено новий метод лікування Т-клітинних лімфом шкіри – фотоферез. Для проведення операцій фотоферезу було розроблено обладнання і, відповідно, режими самої процедури. Метод у запропонованому виконанні виявився особливо ефективним у лікуванні грибоподібного мікозу та синдрому Сезарі, на всіх стадіях захворювання. Стійких ремісій (понад 15 років) досягнуто на І-ІІ стадіях грибоподібного мікозу та початкових стадіях синдрому Сезарі. Лікування фотоферезом на термінальних стадіях цих захворювань значно покращує якість життя та загальний стан хворих. Терапевтичну ефективність фотоферезу доведено при лікуванні псоріазу, червоного вовчаку, міхурчаку, васкулітів тощо.

 З впровадженням екстракорпоральних методів детоксикації, обробки крові та її компонентів з подальшою їх ретрансфузією у 1998 році змінено назву відділення на “Відділення екстракорпоральної гематології”, яка найбільше відображає сутність виконуваних завдань. Регіональний центр гравітаційної хірургії отримав назву “Регіональний центр гемаферезу”.

 Наукові дослідження відділення охоплюють вивчення терапевтичної ефективності операцій гемаферезу в лікуванні різноманітних патологічних станів та синдромів. Доведено безальтернативність застосування операцій лікувального плазмаферезу для виведення хворих з парапротеїнемічної коми. Лікувальний плазмаферез виявився ефективним щодо терапії синдрому дисемінованого внутрісудинного зсідання крові, зумовленого гемотрансфузійними ускладненнями, внутрісудинним гемолізом. Ця розробка в 2005 році захищена деклараційним патентом. Лікувальний плазмаферез є ефективним у терапії ендогенних та екзогенних отруєнь, гіпервіскозного синдрому, ускладнень цукрового діабету, бронхіальної астми, розсіяного склерозу, хронічного фурункульозу, алергічних дерматитів, екземи, нейродермітів тощо. Загалом екстракорпоральні методи застосовуються у відділенні при більш як 50-ти захворюваннях та синдромах.

 У відділенні вдосконалюється технологія отримання тромбоконцентрату, яку використовують у гематологічних стаціонарах Львова та інших областей України при лікуванні різних патологічних станів. Відділення з Регіональним центром гемаферезу є базовим для впровадження методів отримання стовбурових гемопоетичних клітин з периферичної крові і кісткового мозку. Здійснюється клінічне застосування розроблених в інституті нових плазмозамінних розчинів поліфункціональної дії – реосорбілакту, лактопротеїну, ксилату, – для заміщення ексфузій при операціях гемаферезу в хворих на лімфоїдні неоплазії, нових стабілізаторів, консервантів крові та ресуспендуючих розчинів. 

Активно включилися в наукову роботу наукові співробітники С.Ю. Прокопчук і Д.М. Курган, які працюють над виконанням кандидатських дисертацій, а також молодший науковий співробітник Р.Я. Назар.

 За результатами наукових досліджень отримано патент “Спосіб лікування захворювань, при яких є доцільною активація фагоцитозу в організмі”. При виконанні планових та пошукових наукових досліджень відділення кооперується з науковими та практичними підрозділами Інституту, з кафедрами Національного університету «Львівська політехніка» та іншими науково-дослідними установами. Відділення є клінічною базою Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення. Результати наукових досягнень відділення висвітлюються у публікаціях фахових журналах, збірниках, доповідаються на наукових форумах. Відділення підтримує тісні зв’язки з провідними фахівцями Росії, Білорусії, Польщі.